diff --git a/agent/internal/modules/traps/receiver.go b/agent/internal/modules/traps/receiver.go
index f777430..196eb09 100644
--- a/agent/internal/modules/traps/receiver.go
+++ b/agent/internal/modules/traps/receiver.go
@@ -95,6 +95,10 @@ type Receiver struct {
 	unknownSource atomic.Uint64
 
 	notify chan struct{}
+
+	// listening закривається, коли сокет зайнято. Окремо від notify:
+	// той про події в черзі, цей — про готовність приймати їх узагалі.
+	listening chan struct{}
 }
 
 // New створює приймач. Порожня адреса означає DefaultAddr.
@@ -107,6 +111,8 @@ func New(addr string, log *slog.Logger) *Receiver {
 		log:     log,
 		buckets: map[string]*bucket{},
 		notify:  make(chan struct{}, 1),
+
+		listening: make(chan struct{}),
 	}
 	r.perSource.Store(defaultPerSource)
 	return r
@@ -203,7 +209,24 @@ func (r *Receiver) Run(ctx context.Context) error {
 		tl.Close()
 	}()
 
-	r.log.Info("приймач трапів слухає", "адреса", r.addr)
+	// Про готовність повідомляємо ПІСЛЯ того, як сокет справді зайнято,
+	// а не перед спробою. Раніше рядок «приймач трапів слухає» друкувався
+	// до Listen — тобто журнал стверджував успіх навіть тоді, коли порт
+	// зайняти не вдалося, і єдиний слід поразки губився серед рядків про
+	// вдалий старт. Для 162 це особливо погано: приймач, який не слухає,
+	// виглядає точнісінько як спокійна мережа.
+	go func() {
+		select {
+		case <-tl.Listening():
+			r.log.Info("приймач трапів слухає", "адреса", r.addr)
+			close(r.listening)
+		case <-ctx.Done():
+			// Listen так і не піднявся — канал лишається відкритим, і
+			// той, хто на нього чекає, побачить це як зупинку, а не як
+			// готовність.
+		}
+	}()
+
 	if err := tl.Listen(r.addr); err != nil {
 		if ctx.Err() != nil {
 			return nil
@@ -213,6 +236,16 @@ func (r *Receiver) Run(ctx context.Context) error {
 	return nil
 }
 
+// Listening закривається, коли сокет справді зайнято.
+//
+// Потрібне тим, хто шле одразу після старту: між викликом Run і
+// зайняттям порту є вікно, і датаграма, що потрапила в нього, не
+// губиться тихо — ядро відповідає «port unreachable». У тесті це
+// виглядало як плаваюча помилка «connection refused» раз на кілька
+// прогонів, тобто найгірший різновид: на вільній машині зелено, під
+// навантаженням CI червоно.
+func (r *Receiver) Listening() <-chan struct{} { return r.listening }
+
 // Handle розбирає й кладе в чергу один трап.
 //
 // Окремо від Run, щоб приймач можна було перевірити без сокета.
diff --git a/agent/internal/modules/traps/traps_test.go b/agent/internal/modules/traps/traps_test.go
index 2ad24eb..08bfbd5 100644
--- a/agent/internal/modules/traps/traps_test.go
+++ b/agent/internal/modules/traps/traps_test.go
@@ -353,6 +353,20 @@ func TestInformIsAcknowledged(t *testing.T) {
 	done := make(chan error, 1)
 	go func() { done <- r.Run(ctx) }()
 
+	// Чекаємо, доки сокет справді зайнято.
+	//
+	// Без цього тест плаває: між стартом горутини й зайняттям порту є
+	// вікно, і датаграма, що в нього потрапила, отримує від ядра
+	// «port unreachable» — у вигляді «connection refused» на боці
+	// відправника. На вільній машині вікно програє гонку майже завжди,
+	// під навантаженням CI — виграє. Саме так це й знайшлось: тест був
+	// зелений локально й червоний у першому ж прогоні на раннері.
+	select {
+	case <-r.Listening():
+	case <-time.After(5 * time.Second):
+		t.Fatal("приймач не зайняв порт за 5 с")
+	}
+
 	sender := &gosnmp.GoSNMP{
 		Target:    "127.0.0.1",
 		Port:      uint16(portOf(t, addr)),