Netpulse_SasS/server/internal/store/alerts_rule_channels_test.go

package store

import (
	"errors"
	"strings"
	"testing"
)

// Перевірки правила, яке шле в канал.
//
// Та сама вада, що вже закрита для сходинок драбини, тільки дорожча.
// alr.rules.channel_ids має тип uuid[], зовнішнього ключа на масив у
// Postgres немає — тож у правило лягав будь-який UUID: хоч вигаданий,
// хоч підставлений із сусіднього кабінету. У формі таке правило
// виглядало налаштованим на канал.
//
// Ціна: targets() для правила з явно вказаними каналами маршрути вже не
// питає, жодного каналу за мертвим id не знаходить, sent лишається
// нулем — і через нуль shouldArmEscalation не взводить навіть драбину.
// Тобто одна помилка в ідентифікаторі глушить і сповіщення, і резервний
// механізм, заведений рівно на випадок, коли сповіщення не спрацювало.

// Головний випадок: канал, якого в кабінеті немає.
func TestRuleChannelUnknownRefused(t *testing.T) {
	err := ValidateRuleChannels([]string{"ch-duty", "ch-gone"}, knownChannels("ch-duty", "ch-lead"))
	if err == nil {
		t.Fatal("правило з неіснуючим каналом збереглося — воно нікого не сповістить")
	}
	if !errors.Is(err, ErrInvalid) {
		t.Fatalf("відмова має бути ErrInvalid (інакше HTTP віддасть 500): %v", err)
	}
	// Без ідентифікатора у відмові людина не знає, який саме рядок
	// виправляти: у переліку каналів правила їх буває кілька.
	if !strings.Contains(err.Error(), "ch-gone") {
		t.Fatalf("відмова не називає ідентифікатор: %q", err)
	}
	// І де взяти правильний. Відмова, яка лише каже «ні», змушує людину
	// здогадуватись — саме цього уникає формулювання сходинок драбини.
	if !strings.Contains(err.Error(), "Канали") {
		t.Fatalf("відмова не підказує, де взяти правильний канал: %q", err)
	}
}

// Дзеркальний випадок: усе на місці — відмови бути не має.
func TestRuleChannelsKnownAccepted(t *testing.T) {
	if err := ValidateRuleChannels([]string{"ch-duty", "ch-lead"},
		knownChannels("ch-duty", "ch-lead", "ch-boss")); err != nil {
		t.Fatalf("справне правило не збереглося: %v", err)
	}
}

// Канал чужого кабінету — той самий випадок, і це головне в ньому.
//
// Перевірка не знає слова «чужий»: їй дають перелік каналів ЦЬОГО
// кабінету, прочитаний під RLS у транзакції запису. Тому підставлений
// UUID сусіда не проходить не як окремий випадок, а як частина
// загального правила — і його не можна забути закрити окремо.
func TestRuleChannelFromOtherTenantRefused(t *testing.T) {
	const foreign = "00000000-0000-4000-8000-000000000002"
	err := ValidateRuleChannels([]string{foreign}, knownChannels("ch-duty"))
	if err == nil {
		t.Fatal("канал чужого кабінету прийнято в правило")
	}
	if !strings.Contains(err.Error(), foreign) {
		t.Fatalf("відмова не називає ідентифікатор: %q", err)
	}
}

// Порожній перелік — не помилка, а типовий стан правила.
//
// Порожньо означає «за загальними маршрутами кабінету»; відмовляти тут
// означало б вимагати канал у кожного правила, тобто зламати всі наявні
// однією перевіркою.
func TestRuleChannelsEmptyAllowed(t *testing.T) {
	if err := ValidateRuleChannels(nil, knownChannels()); err != nil {
		t.Fatalf("правило без каналів відхилено: %v", err)
	}
	if err := ValidateRuleChannels([]string{}, knownChannels("ch-duty")); err != nil {
		t.Fatalf("порожній перелік каналів відхилено: %v", err)
	}
}

// Вимкнений канал — не привід відмовляти, як і в драбині.
//
// Перелік каналів кабінету не фільтрується за enabled навмисно:
// «вимкнув Telegram на час переїзду» не має ламати збереження правила,
// у якому він стоїть. Про вимкнений канал говорить форма, і це інша
// розмова, ніж «такого каналу немає».
func TestRuleChannelDisabledStillValid(t *testing.T) {
	if err := ValidateRuleChannels([]string{"ch-off"}, knownChannels("ch-off")); err != nil {
		t.Fatalf("вимкнений канал відхилено: %v", err)
	}
}