Найбільше вузьке місце до запуску: агент заводився INSERT-ом у базу, а
токен вписувався в командний рядок руками. Поставити зонд у клієнта було
неможливо.
core.agent_enrollments тримає sha256 одноразового токена; сам токен
повертається рівно один раз. Видача під FOR UPDATE в одній транзакції:
два агенти з однієї скопійованої команди інакше створили б два зонди з
одного запрошення. Відповідь на «немає», «згоріло» і «використано»
однакова — розрізняти їх означає підказувати тому, хто підбирає токени.
Токен зонда їде окремим полем agent_token, а не в certificate:
сертифікат відповідає на інше питання й живе за іншим циклом.
Агент зберігає посвідчення в /etc/netpulse/agent.json з правами 0600,
через тимчасовий файл і перейменування — обрив живлення посеред запису
інакше лишив би половину токена.
Знайдено живим прогоном: реєстрація не проходила автентифікацію, бо
інтерсептор стоїть на всьому сервері, а не на окремому сервісі — мій же
коментар стверджував протилежне. І запуск із самим посвідченням падав:
validate() вимагав -agent-id, не знаючи про файл.
Сторінка зондів: команда встановлення з токеном, відкликання
запрошень, керування модулями й лімітами, видалення.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>