Netpulse_SasS/scripts/check.sh

#!/usr/bin/env sh
#
# Усі перевірки NetPulse однією командою.
#
# Навіщо окремий скрипт, коли є .forgejo/workflows/ci.yml: раннера
# Forgejo досі немає, тобто CI не запускався жодного разу. Перевірка, яку
# нікому виконати, не ловить нічого — а та сама послідовність, запущена
# руками перед комітом, ловить уже сьогодні. Коли раннер зʼявиться, CI
# викликатиме ті самі кроки; розходитись їм нема з чого.
#
# Запуск:
#   sh scripts/check.sh            # усе
#   sh scripts/check.sh web        # лише веб
#   sh scripts/check.sh go         # лише server + agent
#   sh scripts/check.sh repo       # лише перевірки репозиторію
#
# На Windows — з Git Bash; PowerShell цей файл не виконує.
#
# Скрипт НЕ зупиняється на першій невдачі навмисно: інакше, щоб
# побачити три поламані місця, довелось би прогнати його тричі.
# Ненульовий код виходу все одно повертається — рівно для гачка
# pre-push і для CI.

set -u

# CDPATH= — не помилка з пробілом, а гасіння CDPATH: якщо він виставлений
# в оточенні, cd мовчки піде не туди, і скрипт перевірятиме чужий каталог.
# shellcheck disable=SC1007
ROOT=$(CDPATH= cd -- "$(dirname -- "$0")/.." && pwd)
cd "$ROOT" || exit 1

FAILED=""
PASSED=""

# Прогін одного кроку. Назва потрібна для підсумку: список «що саме
# впало» у кінці цінніший за чотириста рядків виводу вище.
step() {
  name=$1
  shift
  printf '\n\033[1m== %s\033[0m\n' "$name"
  if "$@"; then
    PASSED="$PASSED|$name"
  else
    FAILED="$FAILED|$name"
  fi
}

# gofmt -l друкує список файлів, а не код виходу: без явної перевірки
# порожнечі крива форма проїжджає в main непоміченою.
gofmt_check() {
  bad=$(gofmt -l "$1")
  if [ -n "$bad" ]; then
    echo "не відформатовано (виправити: gofmt -w $1):"
    echo "$bad"
    # На Windows цей крок червоніє ще й від CRLF у робочій копії: gofmt
    # вважає \r частиною рядка й пропонує переписати файл цілком. У
    # репозиторії лежить LF (див. .gitattributes), тож на Linux-раннері
    # той самий файл зелений. Різницю треба назвати вголос: інакше її
    # «виправлять» через gofmt -w і закомітять зіпсовані переноси.
    echo "якщо різниця в цілому файлі — це CRLF у робочій копії:"
    echo "  git ls-files --eol $1   |  git add --renormalize ."
    return 1
  fi
  echo "форма в порядку"
}

# Зонд їде на чуже залізо: перевіряємо, що збирається під усі платформи,
# які обіцяємо, а не лише під ту, де запустили скрипт.
agent_cross() {
  out=${TMPDIR:-/tmp}/netpulse-crossbuild
  mkdir -p "$out" || return 1
  for target in linux/amd64 linux/arm64 linux/arm windows/amd64 darwin/arm64; do
    os=${target%/*}
    arch=${target#*/}
    echo "-- $os/$arch"
    ( cd agent && CGO_ENABLED=0 GOOS="$os" GOARCH="$arch" go build -trimpath \
        -o "$out/netpulse-agent-$os-$arch" ./cmd/netpulse-agent ) || return 1
  done
  rm -rf "$out"
}

go_in() { ( cd "$1" && shift && "$@" ); }

check_go() {
  step "server: gofmt"    gofmt_check server
  step "server: vet"      go_in server go vet ./...
  # Тести проти бази самі пропускаються без NETPULSE_TEST_DSN — локальний
  # прогін не має ні піднімати Postgres, ні тим паче чіпати бойову базу.
  step "server: тести"    go_in server go test ./...
  step "agent: gofmt"     gofmt_check agent
  step "agent: vet"       go_in agent go vet ./...
  step "agent: тести"     go_in agent go test ./...
  step "agent: крос-збірка" agent_cross
}

# Перевірки самого репозиторію — не коду, а того, як він лежить.
#
# Обидві ловлять поломки, яких не видно в diff і які проявляються вже на
# стенді: розходження каталогу профілів зі згенерованою міграцією і CRLF,
# що змінює sha256 тієї ж міграції. Чому саме так — у шапках
# scripts/check-eol.sh і db/profiles/build.py.
#
# Тут вони без --strict: у робочій копії на Windows CRLF цілком буває, і
# це попередження, а не привід не дати закомітити. У CI той самий скрипт
# викликається з --strict — там свіжий клон на Linux, і CRLF означав би
# зламане викачування.
check_repo() {
  step "репозиторій: закінчення рядків" sh scripts/check-eol.sh
  # python3 на Linux, python у Git Bash на Windows: різні імена одного
  # й того самого, і вгадувати не треба — беремо той, що є.
  py=python3
  command -v python3 >/dev/null 2>&1 || py=python
  step "репозиторій: каталог профілів" "$py" db/profiles/build.py --check
}

check_web() {
  # npm ci лише коли залежностей немає: на кожному прогоні він викидає
  # node_modules і ставить наново — хвилини замість секунд.
  if [ ! -d web/node_modules ]; then
    step "web: залежності" go_in web npm ci
  fi
  step "web: типи"   go_in web npx tsc --noEmit
  step "web: тести"  go_in web npx vitest run
  step "web: збірка" go_in web npx vite build
}

case "${1:-all}" in
  web)  check_web ;;
  go)   check_go ;;
  repo) check_repo ;;
  all)  check_repo; check_go; check_web ;;
  *)    echo "невідомий набір: $1 (є: all, repo, go, web)"; exit 2 ;;
esac

printf '\n\033[1m== підсумок\033[0m\n'
echo "$PASSED" | tr '|' '\n' | sed '/^$/d' | sed 's/^/  ok   /'
if [ -n "$FAILED" ]; then
  echo "$FAILED" | tr '|' '\n' | sed '/^$/d' | sed 's/^/  ВПАЛО /'
  exit 1
fi
echo "усе зелене"