Один коміт, а не десяток тематичних, свідомо: теми переплетені в
спільних файлах (store.go, docker-compose.yml, deploy/README.md), і
розділити їх можна було б лише індексуванням шматків. Коміти, які не
збираються, гірші за один великий — тим паче що це рівно той стан, який
перевірявся разом.
ЩО ПРАЦЮЄ НА СТЕНДІ Й ПЕРЕВІРЕНО ТАМ
0058 подієві алерти: syslog, ncm, compliance спрацьовують у мить
події; правило з нереалізованим джерелом більше не зберігається
мовчки
0059 snmp.walk і прототипи шаблонів — таблиці з динамічним індексом
описуються шаблоном, а не Go
0060 відкат конфігу: план як різниця, маскування паролів із підписом
плану, обов'язковий контрольний збір, verifying при обриві
0061 кнопки Telegram: довге опитування, авторизація не з callback_data
0062 аудит і архів хостів; тест на AST, що падає на ключі без назви
0063 RLS: три ролі, окремий пул для фонових тактів
0064 строки зберігання даних і сторінка сховища
0065 приймач SNMP-трапів; перевірено справжніми пакетами по дроту,
переклад v1→v2 за RFC 3584 дає правильний OID
0066 ескалації сповіщень
0067 алерт про вичерпання диска
0068 поля заливки конфігу переїхали в каталог профілів
Плюс: 137 тестів вебу з нуля (їх не було взагалі), одинадцять справжніх
вад, знайдених ними й виправлених, і виправлення двох інтеграційних
тестів grpcapi, які мовчки пропускались півтора року.
ЩО ЩЕ НЕ ЗАПУСКАЛОСЬ
netpulse установник: одна команда замість 18 змінних і
593 рядків інструкції
RLS з першого запуску нова інсталяція під політиками одразу;
RLS-EXISTING-INSTALL.md лишається тільки для
старих інсталяцій
.forgejo + CI раннер не зареєстрований
Ці три перевірені компіляцією й міркуванням, але не виконанням.
ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК ДВОХ СЕСІЙ
Зелена перевірка доводить рівно те, що вона перевіряє. Тест ізоляції RLS
був правильний і зелений — і пропустив зламаний вхід, бо перевіряв «чи
не видно чужого», коли зламалось «чи видно своє». Інтеграційні тести
grpcapi були зелені, бо не виконувались. Схема, довідник і протокол
описували те, чого в коді не існувало, і виглядало це як готове.
Тому в кожному завданні цих сесій стояла вимога назвати НЕПОКРИТЕ, а
чотири задачі закінчились не можливістю, а відмовою: правило з
нереалізованим джерелом не зберігається, профіль без команд заливки
каже про це замість мовчазної кнопки, міграція RLS валить сама себе на
таблиці без політики, тест словника аудиту падає на ключі без назви.
Подробиці — HISTORY.md, розділи за 26 і 27 серпня.
138 lines
6 KiB
Go
138 lines
6 KiB
Go
package httpapi
|
||
|
||
import (
|
||
"encoding/json"
|
||
"errors"
|
||
"net/http"
|
||
|
||
"github.com/netpulse/netpulse/server/internal/store"
|
||
)
|
||
|
||
// Конфіг-файли серверів: хости, які збирають самі себе.
|
||
//
|
||
// Ручок рівно три, і жодна з них не приймає шляху до файлу. Це не
|
||
// економія, а суть задачі: зонд читає файли машини своїми правами, і
|
||
// поле «які саме», кероване з кабінету, дало б будь-кому з правом
|
||
// ncm:write читання довільного файлу на ВСІХ серверах клієнта одразу.
|
||
// Перелік файлів живе лише в локальному конфізі зонда, і в HTTP-шарі
|
||
// його не видно взагалі — ані щоб задати, ані щоб прочитати.
|
||
//
|
||
// Збір «зараз» і збір за розкладом навмисно НЕ мають тут своїх ручок:
|
||
// і те, і те вже робить ncm.jobs через handleCollectConfig і
|
||
// ScheduleBackups. Друга кнопка «зібрати файли» означала б другу чергу
|
||
// й другий розклад, які довелося б тримати узгодженими вручну.
|
||
|
||
// handleListServerFiles — сторінка «Конфіги серверів».
|
||
func (s *Server) handleListServerFiles(w http.ResponseWriter, r *http.Request, p *Principal) {
|
||
if !requirePerm(w, p, "ncm:read") {
|
||
return
|
||
}
|
||
|
||
devices, err := s.store.ListSelfDevices(r.Context(), p.TenantID, p.Scope())
|
||
if err != nil {
|
||
s.writeStoreError(w, "перелік серверів зі збором файлів", err)
|
||
return
|
||
}
|
||
if devices == nil {
|
||
devices = []store.SelfDeviceRow{}
|
||
}
|
||
|
||
// Довідник зондів їде разом зі списком, а не окремим запитом: він
|
||
// потрібен рівно тут, у формі прив'язки, і другий похід у мережу
|
||
// заради десятка рядків подвоїв би затримку відкриття сторінки.
|
||
agents, err := s.store.SelfAgentOptions(r.Context(), p.TenantID)
|
||
if err != nil {
|
||
s.writeStoreError(w, "перелік зондів", err)
|
||
return
|
||
}
|
||
if agents == nil {
|
||
agents = []store.SelfAgentOption{}
|
||
}
|
||
|
||
writeJSON(w, http.StatusOK, map[string]any{
|
||
"devices": devices,
|
||
"agents": agents,
|
||
})
|
||
}
|
||
|
||
// handleSetSelfAgent оголошує хост машиною зонда.
|
||
//
|
||
// Право devices:write, а не ncm:write, і це не дрібниця. ncm:write
|
||
// означає «може міняти розклад збору» — дія про час, а не про предмет.
|
||
// Тут же вирішується, ЩО саме є цим хостом: картка перестає бути
|
||
// записом про залізо в мережі й починає означати конкретну машину.
|
||
// Заразом дія переставляє inv.devices.agent_id, тобто змінює інвентар.
|
||
func (s *Server) handleSetSelfAgent(w http.ResponseWriter, r *http.Request, p *Principal) {
|
||
if !requirePerm(w, p, "devices:write") {
|
||
return
|
||
}
|
||
deviceID := r.PathValue("id")
|
||
if !p.Scope().CanWrite(deviceID) {
|
||
writeError(w, http.StatusForbidden, "forbidden", "немає доступу до цього хоста")
|
||
return
|
||
}
|
||
|
||
var body struct {
|
||
AgentID string `json:"agent_id"`
|
||
}
|
||
if err := json.NewDecoder(r.Body).Decode(&body); err != nil || body.AgentID == "" {
|
||
writeError(w, http.StatusBadRequest, "bad_json", "не вказано зонда")
|
||
return
|
||
}
|
||
|
||
if err := s.store.BindSelfDevice(r.Context(), p.TenantID, deviceID, body.AgentID); err != nil {
|
||
if errors.Is(err, store.ErrNotFound) {
|
||
writeError(w, http.StatusNotFound, "not_found", "хост не знайдено")
|
||
return
|
||
}
|
||
s.writeStoreError(w, "прив'язка хоста до власного зонда", err)
|
||
return
|
||
}
|
||
|
||
s.auditSelfAgent(r, p, store.AuditActionDeviceSelfAgent, deviceID,
|
||
map[string]any{"agent_id": body.AgentID})
|
||
writeJSON(w, http.StatusOK, map[string]any{"ok": true})
|
||
}
|
||
|
||
// handleClearSelfAgent знімає прив'язку.
|
||
//
|
||
// Вона ж і єдиний спосіб перезакріпити відбиток машини: зонд,
|
||
// перенесений на інший сервер, отримає відмову в прийомі набору доти,
|
||
// доки людина свідомо не зніме й не поставить прив'язку заново. Автомат
|
||
// «ну добре, значить переїхав» зробив би всю перевірку декоративною.
|
||
func (s *Server) handleClearSelfAgent(w http.ResponseWriter, r *http.Request, p *Principal) {
|
||
if !requirePerm(w, p, "devices:write") {
|
||
return
|
||
}
|
||
deviceID := r.PathValue("id")
|
||
if !p.Scope().CanWrite(deviceID) {
|
||
writeError(w, http.StatusForbidden, "forbidden", "немає доступу до цього хоста")
|
||
return
|
||
}
|
||
|
||
if err := s.store.UnbindSelfDevice(r.Context(), p.TenantID, deviceID); err != nil {
|
||
if errors.Is(err, store.ErrNotFound) {
|
||
writeError(w, http.StatusNotFound, "not_found", "хост не знайдено")
|
||
return
|
||
}
|
||
s.writeStoreError(w, "зняття прив'язки хоста до зонда", err)
|
||
return
|
||
}
|
||
|
||
s.auditSelfAgent(r, p, store.AuditActionDeviceSelfAgentUn, deviceID, nil)
|
||
writeJSON(w, http.StatusOK, map[string]any{"ok": true})
|
||
}
|
||
|
||
func (s *Server) auditSelfAgent(r *http.Request, p *Principal, action, deviceID string, meta map[string]any) {
|
||
if err := s.store.WriteAudit(r.Context(), p.TenantID, store.AuditEntry{
|
||
ActorUserID: p.UserID,
|
||
ActorTokenID: p.TokenID,
|
||
ActorIP: clientIP(r),
|
||
Action: action,
|
||
ObjectType: store.AuditObjectDevice,
|
||
ObjectID: deviceID,
|
||
Meta: meta,
|
||
}); err != nil {
|
||
s.log.Error("аудит прив'язки хоста до зонда", "дія", action, "хост", deviceID, "err", err)
|
||
}
|
||
}
|