Один коміт, а не десяток тематичних, свідомо: теми переплетені в
спільних файлах (store.go, docker-compose.yml, deploy/README.md), і
розділити їх можна було б лише індексуванням шматків. Коміти, які не
збираються, гірші за один великий — тим паче що це рівно той стан, який
перевірявся разом.
ЩО ПРАЦЮЄ НА СТЕНДІ Й ПЕРЕВІРЕНО ТАМ
0058 подієві алерти: syslog, ncm, compliance спрацьовують у мить
події; правило з нереалізованим джерелом більше не зберігається
мовчки
0059 snmp.walk і прототипи шаблонів — таблиці з динамічним індексом
описуються шаблоном, а не Go
0060 відкат конфігу: план як різниця, маскування паролів із підписом
плану, обов'язковий контрольний збір, verifying при обриві
0061 кнопки Telegram: довге опитування, авторизація не з callback_data
0062 аудит і архів хостів; тест на AST, що падає на ключі без назви
0063 RLS: три ролі, окремий пул для фонових тактів
0064 строки зберігання даних і сторінка сховища
0065 приймач SNMP-трапів; перевірено справжніми пакетами по дроту,
переклад v1→v2 за RFC 3584 дає правильний OID
0066 ескалації сповіщень
0067 алерт про вичерпання диска
0068 поля заливки конфігу переїхали в каталог профілів
Плюс: 137 тестів вебу з нуля (їх не було взагалі), одинадцять справжніх
вад, знайдених ними й виправлених, і виправлення двох інтеграційних
тестів grpcapi, які мовчки пропускались півтора року.
ЩО ЩЕ НЕ ЗАПУСКАЛОСЬ
netpulse установник: одна команда замість 18 змінних і
593 рядків інструкції
RLS з першого запуску нова інсталяція під політиками одразу;
RLS-EXISTING-INSTALL.md лишається тільки для
старих інсталяцій
.forgejo + CI раннер не зареєстрований
Ці три перевірені компіляцією й міркуванням, але не виконанням.
ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК ДВОХ СЕСІЙ
Зелена перевірка доводить рівно те, що вона перевіряє. Тест ізоляції RLS
був правильний і зелений — і пропустив зламаний вхід, бо перевіряв «чи
не видно чужого», коли зламалось «чи видно своє». Інтеграційні тести
grpcapi були зелені, бо не виконувались. Схема, довідник і протокол
описували те, чого в коді не існувало, і виглядало це як готове.
Тому в кожному завданні цих сесій стояла вимога назвати НЕПОКРИТЕ, а
чотири задачі закінчились не можливістю, а відмовою: правило з
нереалізованим джерелом не зберігається, профіль без команд заливки
каже про це замість мовчазної кнопки, міграція RLS валить сама себе на
таблиці без політики, тест словника аудиту падає на ключі без назви.
Подробиці — HISTORY.md, розділи за 26 і 27 серпня.
Телевізор нікуди не залогиниш — зранку на стіні висітиме форма входу
замість карти мережі. Тому /tv/<токен> розгалужується до перевірки
сесії, а доступ дає токен у посиланні.
Публічний зріз навмисно вузький: розкладка, алерти, хости й метрики
ЛИШЕ тих хостів, які показані на цьому дашборді. Ширший доступ був би
простішим у коді й перетворив би забутий лінк на ключ до кабінету.
Плитки ті самі, що в кабінеті: джерело даних підмінюється контекстом.
Дорогою знайдено дві помилки. Вбудовані icmp-тригери мали умову у
формі, якої движок не розуміє, і мовчали, засипаючи журнал помилками —
виправлено міграцією 0026 і в редакторі. База стенда виявилась у
SQL_ASCII: тепер міграція відмовляється накочуватись на не-UTF8, а
compose задає кодування явно.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
netpulse-migrate замість PowerShell-скрипта: у контейнері немає ані
psql, ані PowerShell, а тягнути клієнт Postgres в образ заради одного
запуску — це половина дистрибутива на порожньому місці.
Міграції вшиті через embed і переїхали в server/migrations: embed не
бачить нічого за межами кореня свого модуля, а міграції поруч із
бінарником, який їх накочує, не можуть розійтися версіями.
Накочування під advisory-блокуванням: два інстанси при rolling update
інакше застосували б ту саму міграцію двічі. Кожен файл в одній
транзакції разом із записом у schema_migrations; виняток — continuous
aggregates, які TimescaleDB забороняє в транзакції. Змінена вже
застосована міграція зупиняє запуск: у різних інсталяціях інакше
опиниться різна схема під одним номером.
Перевірено на чистій базі: 23 міграції, 101 таблиця, повторний запуск
каже «схема актуальна».
Веб віддає сам API через embed: на self-hosted це прибирає з інструкції
встановлення цілий компонент. Три політики кешування — назавжди для
assets із хешем у імені, ніколи для index.html, коротко для решти.
Знайдено живим прогоном: невідомий шлях під /api/ віддавав 200 з
index.html, і клієнт падав на розборі HTML як JSON замість чесного 404.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
