Кнопка під сповіщенням відповідала «ваш Telegram не прив'язано» і не
давала виходу. У базі нуль прив'язок і нуль кодів за весь час.
Сторінка профілю існує, але пункту меню не мала, а єдиний вхід — ім'я
користувача в шапці — малювався за умовою «є ім'я або пошта», тоді як
/me віддавало лише пошту. В облікового запису власника, який заводить
установник і який входить ІМЕНЕМ, вона порожня. Тобто в типовій
інсталяції входу в профіль не було взагалі.
* /me віддає username (тип Me на фронтенді його вже вимагав);
* вхід у профіль малюється завжди для людини;
* пункт меню «Обліковий запис → Мій профіль», perm став необов'язковим;
* текст бота називає те, що видно на екрані;
* сторінка каналів показує стан прив'язки біля telegram-каналу.
Плюс 0073: оренда сходинки ескалації отримала lease_token. Партія
переростає 2-хвилинну оренду, і другий інстанс доставляв ту саму
сходинку паралельно з першим. Тепер запис проходить лише за збігу
токена; при розбіжності не відбувається нічого, сходинка лишається
належною.
65 міграцій, усе зелене проти справжньої бази.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Продукт показував syslog З ПРИСТРОЇВ, аудит, черги, стенограми команд —
усе про мережу, і нічого про себе. Щоб дізнатись, на що лається сам
NetPulse, треба було заходити по ssh.
Буфер у памяті, не в базі: журнал, що пише в Postgres, замовкає рівно
тоді, коли ляже Postgres — у найцікавіший момент. Стеля в БАЙТАХ
(8 МіБ на процес), а не в рядках: один рядок із текстом SQL-помилки
буває довшим за сотню звичайних, тож «5000 рядків» означало б
непередбачувані десятки мегабайтів.
Два процеси — один перелік із позначкою джерела, а не дві вкладки:
людина знає симптом («о третій ночі перестали йти сповіщення»), а не
те, який із двох процесів за це відповідає.
Маскування — наявним gitstore.Scrub, не своїм: паролі DSN, матеріал
DEK, секрет підпису сесій. Це другий рубіж — відомі шляхи вже почищені
в місці народження, але кільце робить журнал видимим у браузері й
вивантажуваним у файл, що піде в тікет.
Межі написані НА СТОРІНЦІ, а не лише в документації: журнал не
переживає перезапуску й не покаже причини падіння бази. Поруч —
скільки записів витіснено: без цього числа не відрізнити «нічого не
сталося» від «сталося стільки, що початок уже не влазить».
МЕНЮ. Шість груп, разом 1246 px при вікні 720 — довше за екран. Тепер
згортаються, стан живе в localStorage як перелік ЗГОРНУТИХ (не
розгорнутих: інакше кожна нова група приїхала б до наявних користувачів
схованою). Ключ групи окремо від заголовка — підписи тут уже
переписували, і якби ключем був заголовок, кожне переписування слова
тихо скидало б налаштування всім.
Група з активною сторінкою розгортається сама, але рівно одна — вибір
для решти не чіпається. Правка стану на ЗМІНІ шляху, а не на кожному
рендері, тож згорнути активну групу теж можна.
Дві наявні поломки мобільного вигляду, знайдені дорогою: рейка
вмикалась класами md:, а розгалуження заголовок/риска було на JS і про
md: не знало — людина згортала панель на моніторі, і в шухляді на
телефоні ЗНИКАЛИ ВСІ назви розділів.
ЛОГО. Пульс на лінії зв'язку: вузол → сплеск → провал → норма → вузол.
Два вузли по краях — ключова деталь: без них це іконка «activity» з
будь-якого безкоштовного набору, з ними кардіограма стає лінією між
двома точками мережі. SVG кодом, не растр: слідує темі через
currentColor, важить сотні байтів.
Три РІЗНІ малюнки, а не один масштабований: повне лого, знак, і
спрощений для 16 px усередині favicon.ico (зібраний власним
кодувальником на zlib, без сторонніх інструментів). Пульсація вузла —
опційна й типово вимкнена: у шапці вона конкурувала б зі справжнім
показником зв'язку, який стоїть поруч.
ПОЛЯ З ПІДКАЗКОЮ. Field малює підказку під контролем, тож у ряду з
вирівнюванням по низу колонка з підказкою вища — її підпис і поле
спливають угору, а гола кнопка з'їжджає вниз. Видно було в словнику
трапів; та сама вада знайшлась у редакторі фільтра портів.
Ряди вирівняно по верху, а кнопки без підпису загорнуто у FieldGap —
порожній підпис такої самої висоти. Відступ у пікселях полагодив би
один ряд і роз'їхався б від зміни розміру шрифту.
Перевірено очима в живому Chrome: іконки віддаються (4/4, правильні
типи й розміри), лого 64×64 на сторінці входу, праве коло справді
sky-400 і пульсує лише там.
ЖУРНАЛИ БЕЗ СТЕЛІ. На запитання «чому не пишемо в /var/log» правильна
відповідь — «бо в контейнері це не той шар»: файл усередині зникає при
перестворенні, невидимий для docker logs і вимагає власної ротації.
Але за питанням стояла справжня вада: драйвер json-file був
налаштований порожньо, тобто НЕ КРУТИВ НІЧОГО. Проксі за добу набрав
27 МБ; до повного диска були місяці, і першим ліг би Postgres.
Тепер 10 МБ × 3 файли на службу — близько 250 МБ на інсталяцію, і
драйвер міняється однією змінною (journald, syslog) для тих, кому
потрібні справжні файли або чужий збирач.
САМОПЕРЕВІРКА ЗОНДА чекала хвилину й одного разу вже дала хибне
червоне: зонд зареєструвався, просто пізніше — перший старт припадає
на найзавантаженішу мить установки. Тепер три хвилини з повідомленням
кожні півхвилини: мовчазна пауза невідрізненна від зависання, а хибне
червоне після успішної установки коштує години пошуку неіснуючої
поломки.
GITSTORE: TestDeleteBranchLocal кличе зовнішній git і не мав перевірки
на його відсутність — падав у golang:1.25-alpine, тобто саме там, де
його проганяють. Сусідній тест таку перевірку має.
ЕТАП 13 у ROADMAP: реєстр образів, релізи, пакети. Записано, чому
порядок саме такий (пакет без реєстру ставив би «зберіть самі») і чого
треба досягти до першого тегу — оновлення з версії на версію не
перевіряв ніхто, а ламається найчастіше саме воно.
П'ять паралельних задач. Найцінніше в них — не можливості, а знайдене.
0069 БІЛІНГ. Аудит 0009 показав, що перевірка ліміту не спрацювала б
жодного разу: isPlanLimit шукала слово «ліміт», а тригер писав
"device limit reached" англійською. Перше ж досягнення стелі дало б
клієнту 500 замість пояснення. Плюс три діри: тригер лише на INSERT
(стеля в 15 обходилась за чотири дії через архів), max_maps/max_agents/
max_users не перевіряло ніщо — тобто рівно те, чим відрізняються плани,
і license_keys була закрита політикою tenant_isolation з 0011, хоча
tenant_id там NULLABLE навмисно: головний сценарій self-hosted був
недосяжний.
Після закінчення ліцензії не вимикається нічого — замерзає лише ріст.
Моніторинг, що перестав моніторити через несплачений рахунок, це
аварія в мережі клієнта, спричинена нами.
0070 SLA. Джерелом обрано ts.icmp_1h, а не device_status_history:
остання не вміє сказати «ми не знали» — перехід пишеться лише при
зміні стану, тож доба мовчання зонда виглядає як доба роботи. Час
розкладено на чотири частини, і «немає даних» не додається ні до чого;
замість вибору між двома брехнями звіт каже, яку частку періоду він
бачив. Закритий період тримає тригер, а не домовленість у Go.
0071 ВІДПОВІДНІСТЬ. 20 правил, кожне прив'язане до родини: об'єднаний
вираз, що покриває Cisco й не покриває MikroTik, дав би «0 порушень» і
сховав сліпу пляму. Вендор не входить у перелік, доки для нього немає
зразка конфігу в тесті. TestBuiltinRulesAreNotAlwaysGreen вимагає, щоб
у кожного правила був конфіг, де воно спрацювало, І де ні.
ПІСОЧНИЦЯ УСТАНОВНИКА — та сама установка в ізольованому проєкті
compose. Знайшла дві справжні вади з трьох спроб:
* healthcheck бази ходив unix-сокетом, а споживачі по TCP. При
первинній ініціалізації Postgres слухає лише сокет — compose
вважав базу здоровою, migrate отримував connection refused. На
створеній базі цієї фази немає, тож вада чекала на першого клієнта;
* у білому переліку модулів API не було traps і filecfg — зонд із
приймачем трапів неможливо було зареєструвати взагалі.
ТЕСТИ СТОРІНОК: 137 → 252. Мережевий шар, права доступу, незворотні
дії, фільтри з адресного рядка. Підмінюється лише fetch і WebSocket —
api/client.ts працює справжній.
Один коміт, а не десяток тематичних, свідомо: теми переплетені в
спільних файлах (store.go, docker-compose.yml, deploy/README.md), і
розділити їх можна було б лише індексуванням шматків. Коміти, які не
збираються, гірші за один великий — тим паче що це рівно той стан, який
перевірявся разом.
ЩО ПРАЦЮЄ НА СТЕНДІ Й ПЕРЕВІРЕНО ТАМ
0058 подієві алерти: syslog, ncm, compliance спрацьовують у мить
події; правило з нереалізованим джерелом більше не зберігається
мовчки
0059 snmp.walk і прототипи шаблонів — таблиці з динамічним індексом
описуються шаблоном, а не Go
0060 відкат конфігу: план як різниця, маскування паролів із підписом
плану, обов'язковий контрольний збір, verifying при обриві
0061 кнопки Telegram: довге опитування, авторизація не з callback_data
0062 аудит і архів хостів; тест на AST, що падає на ключі без назви
0063 RLS: три ролі, окремий пул для фонових тактів
0064 строки зберігання даних і сторінка сховища
0065 приймач SNMP-трапів; перевірено справжніми пакетами по дроту,
переклад v1→v2 за RFC 3584 дає правильний OID
0066 ескалації сповіщень
0067 алерт про вичерпання диска
0068 поля заливки конфігу переїхали в каталог профілів
Плюс: 137 тестів вебу з нуля (їх не було взагалі), одинадцять справжніх
вад, знайдених ними й виправлених, і виправлення двох інтеграційних
тестів grpcapi, які мовчки пропускались півтора року.
ЩО ЩЕ НЕ ЗАПУСКАЛОСЬ
netpulse установник: одна команда замість 18 змінних і
593 рядків інструкції
RLS з першого запуску нова інсталяція під політиками одразу;
RLS-EXISTING-INSTALL.md лишається тільки для
старих інсталяцій
.forgejo + CI раннер не зареєстрований
Ці три перевірені компіляцією й міркуванням, але не виконанням.
ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК ДВОХ СЕСІЙ
Зелена перевірка доводить рівно те, що вона перевіряє. Тест ізоляції RLS
був правильний і зелений — і пропустив зламаний вхід, бо перевіряв «чи
не видно чужого», коли зламалось «чи видно своє». Інтеграційні тести
grpcapi були зелені, бо не виконувались. Схема, довідник і протокол
описували те, чого в коді не існувало, і виглядало це як готове.
Тому в кожному завданні цих сесій стояла вимога назвати НЕПОКРИТЕ, а
чотири задачі закінчились не можливістю, а відмовою: правило з
нереалізованим джерелом не зберігається, профіль без команд заливки
каже про це замість мовчазної кнопки, міграція RLS валить сама себе на
таблиці без політики, тест словника аудиту падає на ключі без назви.
Подробиці — HISTORY.md, розділи за 26 і 27 серпня.
Дванадцять пунктів у стовпчик означали читати всі дванадцять, щоб
знайти один. Тепер чотири групи за питанням, з яким відкривають меню:
огляд, мережа, налаштування збору, організація. Група без доступних
ролі пунктів зникає разом із заголовком; у згорнутому вигляді заголовок
замінює риска, а назва групи переїжджає в підказку.
Зсув значків мала не розмітка (0.4 px), а смуга прокрутки — вона
забирає ширину справа й тягне колонку вліво. Плюс значок сидів у
коробці w-4 з паддінгом px-3, тобто з нульовою шириною вмісту, і
емодзі різної ширини центрувались випадково. Тепер квадрат h-5 w-5 з
flex-центруванням, смуга прокрутки схована. Зсув рівно 0.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
«Правила» пішли з бічної панелі у вкладку поруч з «Алертами»: тригери
переїхали в шаблони, а окремий пункт меню й далі пропонував заводити
правила там, звідки їх прибрали.
Кнопки перестали бути виділюваним текстом — у них типово
user-select: auto, і в підпис можна було поставити блимаючий курсор.
Бічна панель згортається у значки, стан у localStorage.
Дорогою закрито дірку: вбудований шаблон нікого не сповіщав. Тригери
стають правилами лише при збереженні шаблону, а вбудований нікому не
належить і не зберігається — хост із icmp-basic збирав пінг і мовчав
про недоступність. Плюс індекс правил з 0024 не враховував тенанта,
через що другий кабінет із тим самим вбудованим шаблоном отримав би
помилку унікальності.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Дашборди: схема core.dashboards лежала з Етапу 1 без жодного рядка коду.
Сітка на 12 колонок, шість видів плиток (графік, число, шкала, список
алертів, сітка хостів, текст), автооновлення з інтервалом дашборда,
режим редагування. Права окремі від maps:* — дашборд збирає дані з
усього тенанта.
Esc і клік повз панель закривають будь-яке вікно. Слухач на document, бо
фокус може стояти де завгодно; закриття за mousedown, а не click, щоб
виділення тексту, доведене за межі вікна, не втрачало набране.
Канали сповіщень редагуються (раніше лише створювались і видалялись).
Протокол доступу змінюється — з вимогою ввести пароль заново, бо секрет
зашифрований під видом старого протоколу.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Свій SVG-графік замість recharts: із сотні кілобайт бібліотеки потрібна
одна ламана, а SVG ще й масштабується без переобчислення на ресайз.
Ряди групуються за одиницею виміру — відсотки й біти на секунду на
спільній осі дають пряму лінію біля нуля. Пропуск у даних розриває
лінію, а не з'єднує сусідів прямою.
Перевірено наживо: 6 годин читаються з сирих даних (крок 72 с),
тиждень — з роллапу 5m (крок 2016 с), підписи портів і одиниці на місці.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Метрики збиралися в ts.samples і не показувалися ніде — побачити
зібране можна було лише через psql. Додано GET /devices/{id}/series і
/metrics: джерело (сирі дані, 5m, 1h) обирається за потрібним кроком,
бакетизація в БД, пропуск у даних лишається пропуском, а не лінією
через діру.
Знайдено живим прогоном: зонд працює рівно годину. CredentialTTL —
година, Credentials() свідомо не віддає прострочені (щоб не блокувати
облікові записи на пристроях), а поновлення не просив ніхто:
CredentialRequest є в контракті з Етапу 2, сервер його обробляє, агент
не надсилає. Будь-яка інсталяція припиняла збирати SNMP через годину
після старту й мовчала про це.
Шаблон описує перевірки будь-якого типу, не лише OID. Пачкою в один PDU
збираються тільки snmp.get; решта — елемент на чек, слід у
core.checks.template_item_key. Вбудований шаблон «Доступність (ICMP)».
Імпорт/експорт глобальний і поштучний, свій формат замість Zabbix-YAML.
Спільний розклад бекапів із перевизначенням на хості: прапорець
follows_default, а не порівняння значень — власний розклад може
випадково збігтися зі спільним.
Правило саме каже, куди йде його алерт: канали, тихі години, групи
хостів, повідомлення про відновлення. Канали правила перекривають
маршрути повністю.
Доступи до обладнання отримали свою сторінку: SSH-паролі й
SNMP-community заводяться, змінюються й видаляються з вебу. Секрет
назовні не повертається ніколи.
Дрібниці за скаргами: відступи в картках шаблонів, українська множина,
ручний ввід інтервалу опитування, підтвердження видалення з описом
наслідків замість «Ви впевнені?», помітні кнопки видалення замість
сірого ✕ у кутку.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Схема tpl.* (шаблон → елементи → прив'язка до хоста), реконсиляція в
core.checks, REST, редактор у вебі, чотири вбудовані шаблони SNMP.
Елемент шаблону — одна метрика; у чеки вони групуються за (шаблон, тип,
інтервал) в один snmp.get. Сотня окремих чеків замість однієї пачки —
це сотня SNMP-сесій там, де досить кількох PDU. Позначка template_id у
core.checks дає реконсиляції право власності: без неї відв'язування
шаблону не знало б, що прибирати.
Звірка планів раз на 5 секунд — те, чого бракувало весь час. Чеки міняє
REST-процес, живу сесію зонда тримає AgentService; досі будь-яка зміна
доїжджала до зонда лише при обриві зв'язку, тобто ніколи.
Знайдено живими прогонами й виправлено:
- креденшели не їхали разом із планом, і хост, приписаний зонду після
його підключення, падав на кожній задачі з «немає SNMP-креденшелів»;
- форма хоста відв'язувала зонд: поле починалося порожнім, підпис
обіцяв «не змінювати», сервер трактував порожнє буквально;
- hrProcessorLoad.1 у базовому шаблоні — здогадка, а не адреса: на
net-snmp «No Such Instance».
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Збір працював, але подивитись на зібране було ніде: жодної сторінки, а
lines_added завжди 0 — порівняння ніхто не рахував.
difftext: власне порядкове порівняння з ділянками й контекстом.
Бібліотека принесла б підтримку слів, символів і кольорів у терміналі —
десяток речей, які тут не знадобляться.
- спільний початок і кінець відкидаються до основного алгоритму: у
конфігах змінюється кілька рядків із тисячі, і квадратична таблиця
будувалася б там, де досить порівняти десяток
- понад чотири мільйони клітинок дають truncated і грубу заміну блоку:
точність там нічого не дає, а чесна позначка краща за правдоподібний,
але вигаданий diff
- сусідні зміни зливаються в одну ділянку, інакше контекст дублюється
Результат кешується в ncm.diffs — diff двох версій незмінний назавжди.
Підсумок +N/−M заразом дозаписується у version, щоб список історії не
розшифровував два тіла на кожен рядок.
UI: сторінка «Конфіги» — хости зліва, історія й diff справа. Порівняння
з попередньою версією відкривається одразу: питання завжди одне — що
змінилось цього разу.
Перевірено наживо: друга версія стенду дала @@ −8,3 +8,4 @@ з одним
доданим рядком і контекстом, лічильник +1 −0 дозаписався, повний текст
на 292 байти читається.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Логін:
- core.users.username замість пошти як ідентифікатор: у мережевій
інсталяції половина акаунтів технічні (noc, monitoring, oncall) і
скриньки не мають узагалі. Пошта лишилась необов'язковим полем
- наявним користувачам логін виведено з пошти, збіги розведено
суфіксом: мовчки злити admin@a.com і admin@b.com в один логін —
це втрата акаунта, а не міграція
- сервер шукає за логіном і за поштою, тому звичка вводити email
нікого не відхиляє
Групи (модель Zabbix):
- групи хостів і групи доступу; права read/write/deny на групу хостів
- роль каже, що вільно робити; група — над якими хостами. Інженер над
філією та інженер над усією мережею мають однакову роль і різний
доступ
- хто не входить у жодну групу, групами не обмежений — свідомо не
по-заббіксівськи: там кожна нова інсталяція починається з питання
«чому порожньо»
- заборона перемагає дозвіл, інакше її обійти додаванням у сусідню групу
- фільтр накладається в самому запиті, а не після вибірки
Хости: додавання, редагування, м'яке видалення, прив'язка до груп,
фільтр за групою в таблиці.
Мапа: створення мапи з транслітерацією slug, інспектор вузла — підпис,
значок, розмір, ширина, колір рамки, закріплення.
Виправлено за скаргами:
- перемикач вилазив на 14px за трек: у ручки не заданий left, а
статичну позицію зсуває типове text-align: center у <button>
- сторінка правил не оновлювала «активних»: після повернення правила
алерти піднімаються наступним тіком движка, тобто ПІСЛЯ нашого
перечитування — бракувало підписки на живі події
- канал із секретом показувався як «секрету немає»
Живий прогін: eng у групі з read на «Доступ» бачить 2 хости замість 3,
обидва без запису, алертів 1 замість 3, редагування чужого хоста 403.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
До цього «веб» був одним екраном: логін, мапа й панель алертів. Усе,
що вміло API, доводилось викликати curl-ом.
Каркас:
- бічна навігація з мобільною шухлядою, індикатор зв'язку в шапці,
живий лічильник алертів
- пункт, на який немає права, не показується взагалі; пряме посилання
лишається робочим і дає пояснення з назвою потрібного права
- стартова сторінка залежить від ролі: глядача без прав на мапи вітати
відмовою — поганий перший екран
Сторінки: мапа, пристрої з пошуком і картками алертів, алерти з
фільтрами, правила зі створенням через форму, канали з кнопкою
перевірки, зонди, команда з керуванням ролями, профіль зі зміною
пароля.
DataTable на телефоні перестає бути таблицею: горизонтальний скрол на
375 px робить дані формально присутніми й фактично нечитабельними.
Знайдено роботою з живим UI:
- WebSocket жив усередині мапи, тому на решті сторінок живих оновлень
не було взагалі — лічильник алертів замерзав, щойно людина йшла з
мапи. З'єднання винесено в модуль-одинак, яким володіє оболонка
- сторінка пристроїв перечитувала все на кожну подію алерту; зі
злиттям сплеску й спільними алертами той самий сплеск коштує
2 запити замість дванадцяти
- канал із секретом показувався як «секрету немає»: прапорець ставився
лише в гілці розшифровки, а перелік для UI викликається без ключа
Перевірено в браузері проти повного стека: усі вісім сторінок із
живими даними, створення правила й користувача через форми, перевірка
каналу, обмеження глядача, мобільний вигляд на 375 px.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
