Netpulse_SasS/agent/internal/snmpx/oid.go

package snmpx

import (
	"fmt"
	"net"
	"strconv"
	"strings"
)

// Normalize зводить OID до канонічного вигляду з провідною крапкою.
//
// Потрібне тому, що gosnmp повертає pdu.Name ЗАВЖДИ з крапкою, а
// запитувати дозволяє і без неї. Без канонізації пошук у мапі
// результатів мовчки не знаходить нічого, і чек виглядає як «пристрій
// не відповів» — саме так це й проявилось на живому стенді.
func Normalize(oid string) string {
	if oid == "" || oid[0] == '.' {
		return oid
	}
	return "." + oid
}

// Index — суфікс OID після базового піддерева, розібраний на числа.
//
// Уся робота з SNMP-таблицями зводиться до одного: узяти OID змінної,
// відрізати базу й прочитати індекс. Для ifTable це ifIndex, для
// cdpCacheTable — (ifIndex, deviceIndex), для ARP — (ifIndex, IPv4),
// для LLDP — (timeMark, localPortNum, remIndex).
type Index []uint64

// SplitIndex відрізає базовий OID і повертає індекс.
// Обидва OID можуть бути з провідною крапкою або без неї.
func SplitIndex(base, full string) (Index, bool) {
	b := strings.TrimPrefix(base, ".")
	f := strings.TrimPrefix(full, ".")

	if !strings.HasPrefix(f, b+".") {
		return nil, false
	}
	rest := f[len(b)+1:]
	if rest == "" {
		return nil, false
	}

	parts := strings.Split(rest, ".")
	idx := make(Index, 0, len(parts))
	for _, p := range parts {
		n, err := strconv.ParseUint(p, 10, 64)
		if err != nil {
			return nil, false
		}
		idx = append(idx, n)
	}
	return idx, true
}

// At повертає i-й елемент індексу.
func (ix Index) At(i int) (uint64, bool) {
	if i < 0 || i >= len(ix) {
		return 0, false
	}
	return ix[i], true
}

// Key склеює індекс назад у рядок — зручно як ключ мапи, коли треба
// зіставити кілька колонок однієї таблиці.
func (ix Index) Key() string {
	parts := make([]string, len(ix))
	for i, v := range ix {
		parts[i] = strconv.FormatUint(v, 10)
	}
	return strings.Join(parts, ".")
}

// IPv4At читає чотири октети індексу як IPv4-адресу.
// Так влаштований індекс ipNetToMediaTable: ifIndex.a.b.c.d
func (ix Index) IPv4At(offset int) (string, bool) {
	if offset < 0 || offset+4 > len(ix) {
		return "", false
	}
	for i := offset; i < offset+4; i++ {
		if ix[i] > 255 {
			return "", false
		}
	}
	return fmt.Sprintf("%d.%d.%d.%d", ix[offset], ix[offset+1], ix[offset+2], ix[offset+3]), true
}

// MACAt читає шість октетів індексу як MAC.
// Так влаштований індекс dot1dTpFdbTable.
func (ix Index) MACAt(offset int) (string, bool) {
	if offset < 0 || offset+6 > len(ix) {
		return "", false
	}
	b := make([]byte, 6)
	for i := 0; i < 6; i++ {
		if ix[offset+i] > 255 {
			return "", false
		}
		b[i] = byte(ix[offset+i])
	}
	return net.HardwareAddr(b).String(), true
}

// FormatMAC перетворює сирі байти в канонічний вигляд.
//
// Обладнання віддає MAC по-різному: 6 сирих байтів (норма), текстом
// із дефісами або двокрапками, іноді з великими літерами. Зводимо все
// до одного вигляду, інакше зіставлення сусіда з інвентарем провалиться
// через косметичну різницю.
func FormatMAC(raw []byte) string {
	if len(raw) == 6 {
		return net.HardwareAddr(raw).String()
	}

	s := strings.TrimSpace(strings.TrimRight(string(raw), "\x00"))
	if s == "" {
		return ""
	}
	if hw, err := net.ParseMAC(s); err == nil {
		return hw.String()
	}

	// Формат Cisco: 0011.2233.4455
	cleaned := strings.NewReplacer(".", "", ":", "", "-", "", " ", "").Replace(s)
	if len(cleaned) == 12 {
		b := make([]byte, 6)
		for i := 0; i < 6; i++ {
			v, err := strconv.ParseUint(cleaned[i*2:i*2+2], 16, 8)
			if err != nil {
				return ""
			}
			b[i] = byte(v)
		}
		return net.HardwareAddr(b).String()
	}
	return ""
}

// FormatIP розбирає адресу з OCTET STRING (4 або 16 байтів) чи тексту.
func FormatIP(raw []byte) string {
	switch len(raw) {
	case 4, 16:
		return net.IP(raw).String()
	}
	s := strings.TrimSpace(strings.TrimRight(string(raw), "\x00"))
	if ip := net.ParseIP(s); ip != nil {
		return ip.String()
	}
	return ""
}