Автовиявлення наповнювало inv.interfaces, але їх ніхто не опитував: на
мапі були лінки й не було трафіку. Тепер сервер формує snmp.if-чек зі
складу портів і штовхає його живій сесії як TaskDelta — без цього після
кожного нового комутатора були б години порожніх графіків.
Чек оновлюється, а не задвоюється: унікальний індекс core.checks включає
md5(params). Склад портів порівнюється як множина, бо порядок ключів у
jsonb не гарантований. Без SNMP-креденшела чек не створюється.
Живий прогін знайшов помилку: OID у запиті йшов без провідної крапки, а
pdu.Name повертається з нею — пошук у мапі мовчки не знаходив нічого, і
чек виглядав як "жоден інтерфейс не відповів". Канонізація тепер у
snmpx.Normalize, застосована з обох боків.
Перевірено наскрізь: виявлення -> автостворення чека -> справжні
HC-лічильники -> ts.if_counters, без жодного ручного кроку.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
Спільний SNMP-транспорт винесено в snmpx: ним користуються два модулі.
Звіти автовиявлення йдуть окремим RPC, не телеметричним стрімом — вони
рідкі, великі й не прив'язані до моменту часу так, як метрики.
Живий прогін проти справжнього snmpd+lldpd знайшов дві помилки:
1. Префікс типу чека не збігався з ключем модуля (topo.discover при
плагіні topology). Агент маршрутизує задачі саме за префіксом, тож
зонд відхиляв би їх. Інваріант закріплено обмеженням у БД.
2. Унікальний індекс topo.neighbors схлопував ARP-сусідів: ключ не
включав MAC, а chassis_id/port_id в ARP немає взагалі.
Перевірено на живих даних: інвентар із ifTable, 2 ARP-сусіди, зіставлення
шлюзу за MAC (впевненість 90), зведений лінк із capacity 10 Гбіт/с.
Co-Authored-By: Claude Opus 5 <noreply@anthropic.com>
